Навіщо впроваджувати громадський бюджет?
Мабуть, варто почати з того, що більшість мешканців України звикла думати, що розподіл бюджетних коштів на будь-якому рівні (села, міста, району, області) є безпосередньою прерогативою влади. Влада повинна приймати ключові рішення, для цього ми її обираємо, а мешканці повинні цим рішенням підкорятись; ну хіба що коментувати їх, і не завжди позитивно – дуже часто нарікають на некомпетентність влади у, здавалось би, дуже простих речах (не там проклали доріжку в парку, не такий волейбольний майданчик облаштували, не ті дерева посадили і т.д.). Коли ж громадяни намагаються втрутитись у процес прийняття рішень, влада обурюється і у свою чергу звинувачує у некомпетентності вже їх.
Чи може бути інакше? Чи можуть громадяни дійсно бути залучені до процесу прийняття рішень? Так, можуть. І саме механізм громадського бюджету дозволяє пересічним громадянам активно брати участь у процесі розподілу бюджетних коштів і використання їх саме на ті справи, які здаються їм найкориснішими та найпотрібнішими для місцевої спільноти.
У чому ж полягають основні моменти громадського бюджету (або бюджету участі, партисипаційного бюджету)? Ключові моменти можуть відрізнятися залежно від міста, але загальна схема така:
1. Ідею проекту може запропонувати будь-який повнолітній мешканець міста.
2. Для подальшого опрацювання цієї ідеї необхідно зібрати певну кількість підписів (зазвичай від 20 до 100).
3. Необхідно підготувати опис проекту та кошторис проекту.
4. Проект повинен пройти фахову експертизу міських чиновників щодо того, чи може він дійсно бути реалізований.
5. Після цього проект допускається до конкурсу і відбувається етап агітації.
6. Фактично паралельно з етапом агітації відбувається етап голосування (електронного, паперового, змішаного), переважно він триває два тижні.
Але які необхідні умови для реалізації бюджету участі?
Насамперед орган місцевого самоврядування повинен прийняти на сесії положення про громадський бюджет. Після цього міський голова має його підписати.
Наступний крок – необхідно прийняти рішення про розмір коштів у міському бюджеті на реалізацію бюджету участі. Здебільшого це 1% бюджету розвитку (але може бути і якась конкретна сума).
Дуже часто у багатьох містах в Україні на цьому етапі і чиновники, і представники третього сектору, і лідери ініціативних груп вважають, що основна робота з впровадження громадського бюджету вже зроблена. Часто можна почути думку, що головне прийняти положення про бюджет участі. Насправді це величезна помилка. Адже поки що виконані лише необхідні умови для впровадження механізму громадського бюджету, а найважливіше лише починається. Створена лише схема, яку необхідно наповнити реальними діями. Це лише основа, з якої необхідно починати зміни.
Що ж найважливіше в громадському бюджеті?
Найважливіше у громадському бюджеті – спонукати мешканців брати в його реалізації активну участь. Як на етапі творення ідей проектів, так і на етапі активного втілення їх в життя інформування місцевої спільноти про важливі для неї ініціативи, активна агітація за свої проекти найрізноманітнішими методами, спонукання прийти і проголосувати у визначений період.
Громадський бюджет повинен формувати довіру громадян до місцевої влади та сприяти кращому розумінню процесів управління містом, створювати ефективний механізм взаємодії місцевої влади та жителів міста в бюджетному процесі, допомагати у визначенні та вирішенні проблем, які найбільше хвилюють жителів міста, району чи мікрорайону. Крім того, громадський бюджет підвищує рівень відкритості та прозорості роботи місцевої влади. Суть громадського бюджету участі, мабуть, не в тому (чи не насамперед у тому), щоб залатати шматок дороги, а в тому, щоб люди навчились об`єднуватись для відстоювання своїх потреб, щоб суспільство ставало все більш свідомим та ініціативним. Щоб не віддавати свій голос за кілограм гречки, а повірити – зміни насправді можливі. І вони можливі не тоді, коли влада прийме якесь рішення, а ти мусиш йому підкорятись, а коли ти сам береш участь у прийнятті цього рішення.
Для того, щоб громадський бюджет став насправді дієвим інструментом, необхідно докласти дуже багато зусиль, врахувати безліч моментів. І саме тут повинні проявитись воля та характер місцевих громадських активістів та передових громадських організацій. Адже фраза «та з того нічого не буде» говорить не про силу окремих локальних «авторитетних неурядових структур», а про їхню убогість і безхарактерність. Хоча громадські організації і не беруть безпосередньої участі у громадському бюджеті, але саме вони повинні відігравати ключову роль у «вихованні» громадян, щоб ті висували свої ініціативи, об`єднувались навколо цих ініціатив та відстоювали їх. І саме у цьому, а не у кількості паперових неурядових організацій, полягає сила громадянського суспільства.
Дуже часто трапляється ситуація, коли місцева самоврядна влада не має бажання впроваджувати бюджет участі. Чому? Причин може бути багато. Від недолугості влади, яка елементарно не бажає втрачати навіть найменші важелі впливу на розподіл бюджетного фінансування, до непідготовленості мешканців до представлення та подальшого відстоювання найпростіших ініціатив. Деколи влада, наводячи саме цей аргумент (що мешканці ні на що не здатні), пропонує «схему» карикатурного громадського бюджету, коли правом ініціювати проектні ідеї наділені лише працівники виконавчих структур.
Як виходити з такої ситуації?
У такому разі мають діяти неурядові структури, які повинні переконувати і місцеву владу, і політичні еліти, і пересічних мешканців різними способами (семінари, круглі столи, політичні програми, приватне спілкування тощо), що прийняття та ефективна реалізація громадського бюджету буде вигідною для усіх: і для влади, і для політиків, і для громадян, бо громадський бюджет є дуже ефективним механізмом активізації громади.
Необхідно, мабуть, згадати те, що в Україні відсутній відповідний закон, який стосується впровадження громадського бюджету. Чесно кажучи, навіть не знаю чи добре це, чи погано. Погано, можливо, з тієї причини, що багато моментів усе ж легше і простіше було б відрегулювати на національному рівні, а добре, бо відсутність глобальних законодавчих рамок дає більше простору для місцевої ініціативи. Наприклад, у Польщі також немає закону про принципи громадського бюджету, кожне місто приймає рішення про запровадження такого бюджету відповідно до власних моделей. На сьогодні в Польщі триває дискусія, чи потрібно приймати офіційний документ на рівні держави, чи міста і надалі будуть приймати рішення на своєму рівні.
У Польщі вперше громадський бюджет з’явився у 2011 році, і з кожним роком спостерігається стрімке зростання кількості міст, що запроваджують такий бюджет. Обсяги бюджетів участі у Польщі – від 40 тисяч до 60 млн злотих, від 0,002% до 3,4% від загального бюджету міста. Що стосується активності мешканців, то це від 2% до 40%.
На завершення – декілька слів про історію виникнення громадського бюджету. Цікаво, що він виник не в країні розвинутої демократії, а в країні, яка, як і Україна, переживала у момент його виникнення достатньо непрості моменти. Перший громадський бюджет виник у 1989 році у Бразилії у місті Порту Алегро, коли міська влада шукала шляхів підвищення своєї популярності серед мешканців. У Бразилії була військова диктатура до середини 80-х років. Напередодні прийняття громадського бюджету у місті найсуттєвішими були кілька проблем: низький рівень податкових надходжень, соціальні проблеми, високий рівень корупції. А також відбувалася стихійна урбанізація. Всі вільні земельні ділянки знаходилися під контролем низки потужних сімейних кланів, не було земель, що належали місту і де можна було вести житлове будівництво. Домінувала олігархія, а вплив органів місцевої влади був надзвичайно низький, дитячі садочки, лікарні, школи перебували у занепаді.
Водночас 80-ті роки – це час активізації мешканців. Люди почали об’єднуватися, зросла кількість громадських організацій. І коли у місті до влади прийшла ліва робітнича партія, відбулося запровадження громадського бюджету. Це був своєрідний метод активізації мешканців, комплексна програма, що передбачала певний спосіб керування містом. Можливо, зараз в Україні впровадження та ефективне використання механізму громадського бюджету стане тим важливим чинником, який допоможе збудувати в нашій державі дійсно демократичне громадянське суспільство.
Ігор Добко
