24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг; не втеча, а зустріч; зустріч ворога; опір і боротьба!
Один рік повномаштабного російського вторгнення. Майже дев'ять років війни Росії проти України. Століття спроб Росії знищити українську націю.
Ми жили своїм звичайним життям, а наш розум відмовлявся вірити, що в центрі Європи в ХХІ столітті можлива війна…Вторгненням в Україну росія розв’язала першу у ХХІ столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної безпеки, встановлену після Другої світової війни, а людство знову зіткнулося з тоталітарним режимом, який прагне силової ревізії кордонів.
Ніхто з нас не міг уявити, що нас чекає протягом цього року. Ми пам’ятали історію про варварську природу росіян, але ми не могли усвідомити звірств, поки росіяни не прийшли на нашу землю… Ми стали свідками їх жахливих злочинів – вбивств, зґвалтування та тортур, в тому числі невинних жінок та дітей – і пережили всі трагедії вбитих українців та зруйнованих міст. Це був рік сліз – сліз від величезного болю, а також сліз величезного щастя за наші перемоги та визволених героїв.
Рік боротьби України проти рашистської навали остаточно відкрив світові терориста, котрий вісім років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у «громадянській війні» на сході України. 365 днів нашого протистояння російській агресії не лише оголосили правду про ницість кремлівської влади з її імперськими амбіціями та потворність «другої армії світ» (а фактично – банди терористів, що воюють з мирним населенням та цивільною інфраструктурою), а також розбудили заколисаний відносним затишшям цивілізований світ і спонукали держави до активних дій на захист миру задля збереження людства.
Багатьом з нас довелося відкласти буденні справи та взяти зброю, щоб бути готовими захищати наші громади. Ми рили окопи, жили без пального і без електрики, допомагали гуманітарною допомогою іншим регіонам. Ми стали добровольцями та волонтерами, і це стало невід'ємною частиною нашого життя.
Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Україна продовжує боротьбу. В єдності долаємо всі труднощі. Терпимо біль, втрату, відсутність світла і тепла. Знаємо заради чого. Усвідомлюємо ціну Перемоги.
Пам’ятаємо кожного Героя, хто віддав життя за Україну. Їхні подвиги - безсмертні. Низький уклін та щира подяка кожному захиснику, хто зараз виборює нашу свободу на незалежність.
До нашої остаточної перемоги!
Слава Україні!
