Подання податкової декларації платником єдиного податку у разі зміни групи протягом звітного року
Фахівці Головного управління ДПС у Рівненській області інформують, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп), який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, в т. ч. з IV кварталу звітного року (незалежно від нової обраної першої – третьої групи платника єдиного податку), подає до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи Декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник.
В подальшому платниками єдиного податку, які змінили групу платника єдиного податку протягом звітного року (з І, ІІ або ІІІ кварталу), подається Декларація наростаючим підсумком платниками єдиного податку першої та другої груп (за умови не перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного для цих груп) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а платниками єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюються відповідні розділи (показники господарської діяльності):
для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник – показники за минулий період;
для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (на якій перебуває) такий платник – показники за податковий (звітний) період.
Первинна реєстрація РРО
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.
Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
На Дубенщині за використання лісових ресурсів сплачено 6,5 млн грн ренти
За вісім місяців 2023 року у Дубенському районі до бюджетів усіх рівнів сплачено 6,5 млн гривень ренти за спеціальне використання лісових ресурсів.
Зокрема, до загального фонду за січень-серпень надійшло 5,3 млн гривень (з них до місцевих бюджетів територіальних громад Дубенщини 3,6 млн гривень), а до спецфонду – 1,2 млн гривень рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів.
Нагадаємо, що рентна плата – загальнодержавний податок, який справляється в Україні за користування природними ресурсами. Його надходження є внеском бізнесу в економічний розвиток країни загалом, так і регіону зокрема. Здійснення підприємницької діяльності з порушеннями вимог законодавства, зокрема у сфері лісозаготівлі є неприпустимим.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, у разі отримання спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) та/або укладання договору довгострокового тимчасового користування лісами є платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів), вперше за квартал, у якому такий суб’єкт господарювання отримав спеціальний дозвіл (лісорубний квиток або лісовий квиток) або уклав договір довгострокового тимчасового користування лісами.
