Анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи за рішенням контролюючого органу
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що згідно з п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Використання КОРО та РК під час відключення електроенергії
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що суб’єктам господарювання, які використовують РРО надано можливість у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проводити розрахункові операції із використанням належним чином зареєстрованих книг обліку розрахункових операцій (КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО, а після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) - за час роботи, що передував відключення електроенергії, окремо, за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору) та виконати Z-звіт. За потреби виконується операція “службове внесення” на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створення розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн. В кінці зміни суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.
Звертаємо увагу, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн - обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку.
Землевласники та користувачі угідь сплатили до місцевих бюджетів Дубенського району майже 76 млн гривень плати за землю
За підсумками дев’яти місяців 2023 року громади Дубенського району отримали в розпорядження 75,9 млн гривень плати за землю. Це на 20,2 млн гривень більше проти аналогічного періоду минулого року.
Найбільші суми забезпечили суб'єкти господарювання - юридичні особи –56,5 млн гривень. Фізичні особи - землевласники та землекористувачі спрямували до бюджетів місцевих скарбниць 19,4 млн гривень земельного податку.
Нагадаємо, що Земельний кодекс України передбачає, що використання землі в Україні є платним. Податковий кодекс України визначає плату за землю як обов’язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Якщо ж громадянин - власник земельної ділянки не отримав податкове повідомлення - рішення з податкової служби про нараховану суму земельного податку, саме час провести звірку в Центрі обслуговування платників, - звертають увагу в податковій службі Дубенщини.
Платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.
При використанні ПРРО, якщо задіяні касири, то для кожного ПРРО необхідно створити окрему печатку
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує платників податків, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.
Компрометація особистого ключа – це будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа - п.п. 26 частини першої ст. 1 Закону № 2155.
Таким чином, суб’єкт господарювання має право використовувати одну печатку на всіх програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю, якщо такі ПРРО не потребують задіяння касирів.
Якщо при використанні ПРРО задіяні касири, то для кожного такого ПРРО необхідно створити окрему печатку.
