Власниками нерухомості Дубенщини сплачено 9,5 млн гривень податку на нерухомість
Власники нерухомості які обслуговуються Дубенською ДПІ за підсумками дев’яти місяців 2023 року сплатили до бюджетів громад 9,5 млн гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ця сума на 4,7 млн гривень, або більше ніж у 2 рази перевищила показники січня-вересня минулого року.
Зокрема, власники нерухомості – юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів 4,9 млн гривень, Порівняно з минулим роком приріст надходжень склав 1,4 млн гривень.
Водночас фізичні особи перерахували за нерухомість 4,6 млн гривень податку, це на 3,3 млн гривень більше ніж за аналогічний період минулого року.
Звертаємо увагу, що платники податків мають можливість самостійно провести звірку щодо розрахунків із бюджетом через Електронний кабінет. Щоб стати користувачем електронних сервісів ДПС треба отримати електронний цифровий підпис, зареєструватися на вебпорталі ДПС і в будь-який зручний час переглядати інформацію щодо нарахування та сплати податків з персонального комп’ютера чи гаджета.
Інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань також можна отримати у Центрі обслуговування платників Дубенської ДПІ
Внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Дубенщини склав майже 46 млн гривень єдиного податку
До місцевих бюджетів громад, які обслуговуються Дубенською ДПІ від підприємців та підприємств, які працюють за спрощеною системою оподаткування за січень –вересень 2023 року надійшло 45,6 млн гривень єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року, надходження даного платежу зросли на 3,2 млн гривень
Наразі лідерами зі сплати єдиного податку є фізичні особи-підприємці – ними сплачено до місцевих бюджетів 37,4 млн гривень.
Юридичні особи – платники єдиного податку III групи перерахували до місцевих скарбниць 3,9 млн гривень, сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку 4 групи сплатили 4,3 млн гривень.
Суб’єкти господарювання продовжують сумлінно перераховувати податки, підтримуючи нашу державу у складний воєнний час. Сумліно сплачуючи єдиний податок до місцевих бюджетів, тим самим платники забезпечують життєдіяльність територіальних громад.
На діючий бізнес сьогодні лягає велика відповідальність – бути захисником економічної стабільності рідного краю та держави, забезпечувати їх фінансову спроможність. Кожен своєчасно та в повному обсязі сплачений податковий платіж – це посильний внесок суб’єктів підприємництва у перемогу нашої країни над агресором.
Про створення на РРО або ПРРО щоденних Z-звітів у разі несвоєчасного закриття зміни через форс-мажорні обставини
Головне управління ДПС в Рівненській області інформує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.
Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.
Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
Щодо відображення у фіскальному чеку РРО або ПРРО назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів
Головне управління ДПС в Рівненській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару в фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.
