Щодо сплати єдиного податку ФОП, який був мобілізований
Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.
Призначення платежу при сплаті податкового боргу
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 22 березня 2023 року №148 (далі – наказ №148) затвердив новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.
Головною метою Наказу №148 є, зокрема, спрощення алгоритму заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції платниками та органами виконавчої влади шляхом скорочення кількості його обов’язкових полів.
Так, кількість обов’язкових полів, які заповнюються платниками у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, зменшено до 2 полів – для платників на бюджетні/небюджетні/депозитний рахунки («Код виду сплати», «Додаткова інформація запису») .
Платники податків, які мають податковий борг або заборгованість з єдиного внеску, при заповнені реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки.
Приклад сплати заборгованості з єдиного внеску.
По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
140 заборгованість з єдиного внеску
Приклад сплати податкового боргу.
По-новому у реквізиті «Призначення платежу» зазначаємо:
140 податковий борг з податку (зазначаємо податок)
Щодо заповнення платіжок за новим Порядком в Е-кабінеті, у полі «Призначення платежу» слід зазначати «Код виду сплати», який обирається з переліку кодів, що пропонується ІКС, та «Додаткова інформація запису» у довільній формі.
Наголошуємо, що самостійна та своєчасна сплата узгоджених грошових зобов’язань дозволить уникнути застосування заходів примусового стягнення боргу (заборгованості).
Застосування РРО/ПРРО у разі реалізації на території села, селища підакцизних товарів
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим кодексом України встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння). Також, щодо пива, вина (в т.ч. столового), сидру та пері без додавання спирту встановлюються ставки акцизного податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Враховуючи викладене, якщо ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп здійснюють реалізацію на території села, селища пива, сидру, столових вин та пері без додавання спирту, то у відповідності до п. 1 Переліку такі суб’єкти господарювання втрачають пільгу щодо можливості проводити розрахункові операцій з використанням РК та КОРО, оскільки, здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, а отже мають застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.
З початку року платники Дубенщини спрямували до казни 36,8 млн грн плати за землю
За десять місяців 2023 року власники землі та землекористувачі сплатили до бюджетів громад, які обслуговуються Дубенською ДПІ 36,8 млн гривень земельного податку. Порявняно з минулорічними показниками, надходження даного платежу зросли на 5,3 млн гривень.
Відповідно до розподілу 28,8 млн гривень земельного податку сплатили юридичні особи, решта – 8 млн гривень плати за землю надійшло від фізичних осіб.
Плата за землю посідає третє місце за обсягами надходжень до місцевого бюджету, поступаючись податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку. Наразі земельний податок складає понад 5,6 відсотків у загальній сумі надходжень до місцевої казни.
Нагадуємо, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).
Платники плати за землю (юридичні особи) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
